"Жінка – одвічна загадка природи"
7 березня в нашій школі відбулося свято 8 Березня. Цей день по вінця був наповнений весняним, сонячним теплом, ніжними барвами квітів. Учні школи з великим задоволенням і старанням вирізали пелюстки та листочки для майбутньої квіточки, щоб порадувати своїх мам та бабусь. Деякі діти готові були створювати цілі букети. У це прекрасне свято від усієї душі бажали любові, добра, успіхів.
Створив Бог чоловіка. Звичайно, йому було дуже нудно одному, і тоді Господь вирішив створити і жінку. Проблема була в тому, що весь людський матеріал пішов на чоловіка. Тоді бог взяв кілька яскравих променів сонця, всі чарівні фарби зір, задумливий смуток місяця, красу лебедя, грайливість кошенят, граційність газелі, ласкаве тепло хутро, притягуючу силу магніту. А потім додав туди: холодне мерехтіння зірок, впертість віслюка, в’їдливість мухи, зажерливість акули, ревнивість тигриці, сміливість пантери, кровожерливість п’явки, отруйність змії, дурман опіуму, безпощадність стихії. Все це змішав, оформив фігуру і вдихнув у неї життя. Як наслідок вийшла жінка. Цю жінку Бог передав чоловікові і промовив: "Бери її такою і не намагайся переробити, живи з нею все життя і терпи муки від неї до самої смерті”.
Я – жінка, я – життя початок!
Я – пісня світла, радості буття.
Мені поет сонет своїх нотаток
Присвячував усе своє життя!
Я- жінка, я- життя початок!
Душа моя – пір’їночка легка.
Любіть мене сильніш від срібла-злата,
Бо я така всесильна і така слабка.
Я – жінка. Природою створена пісня.
Я – мрія і спогад. Майбутнє й колишнє,
Я – щось незбагненне для чоловіків.
Я – жінка. Я, дійсно, слабка половина.
Нехай переможцям – лаврові вінки!
Історію творять, звичайно, мужчини,
Але лише так, як захочуть жінки.